Литва

Продаж лікарських засобів поза аптеками дуже обмежений. Лікарські засоби, як рецептурні, так і безрецептурні, можуть становити ризик для здоров'я людини, якщо їх використовувати неправильно або в контексті неналежного самолікування. Купуючи ліки в аптеках, споживачі можуть отримати професійну консультацію та чіткі пояснення щодо правильного використання. Тому асортимент лікарських засобів, дозволених до продажу поза аптеками, дуже обмежений і застосовується лише до показань, які легко розпізнати та підходять для безпечного самолікування.

Обмежений вибір лікарських засобів може продаватися поза аптеками у торгових точках (таких як магазини чи автозаправні станції). Пропонується дозволити продаж лише безрецептурних лікарських засобів, класифікованих відповідно до системи класифікації АТХ (анатомо-терапевтичних хімічних речовин) Всесвітньої організації охорони здоров'я за певними кодами, зокрема:N02B (неопіоїдні анальгетики та жарознижувальні засоби, наприклад, ацетилсаліцилова кислота),M01AE (нестероїдні протизапальні препарати, наприклад, ібупрофен),N07BA (ліки для лікування тютюнової залежності),R02AA (лікарські засоби для місцевого лікування захворювань ротової порожнини та горла),D08A (антисептики),A07DA03 (протидіарейні лікарські засоби, наприклад, лоперамід),R06AX13 (антигістамінний лікарський засіб лоратадин),A02BC (інгібітори протонної помпи для лікування підвищеної кислотності шлунка, наприклад, омепразол).Також пропонується, щоб у роздрібних магазинах продавалися лише лікарські засоби, що складаються з одного інгредієнта, оскільки населення може не мати достатніх знань для належної оцінки складу комбінованих лікарських засобів, включаючи їхні активні речовини. Це створює ризик того, що окремі особи можуть придбати кілька лікарських засобів, що містять однакові або подібні активні речовини, та споживати їх одночасно, тим самим збільшуючи ризик передозування. Такі ситуації можуть завдати шкоди здоров'ю, призвести до інвалідності або навіть до смерті.Виняток передбачено для традиційних рослинних лікарських засобів та гомеопатичних лікарських засобів, зареєстрованих за спрощеною процедурою реєстрації, оскільки ці продукти призначені для полегшення легких симптомів або станів, можуть використовуватися без нагляду медичного працівника та несуть мінімальний ризик передозування.

Пропонується заборонити продаж лікарських засобів, призначених виключно для дітей віком до 12 років, поза аптеками. Тільки лікар або фармацевт може адекватно оцінити, чи підходить певний лікарський засіб дитині, враховуючи терапевтичні показання, дозування, допоміжні речовини та відповідну лікарську форму залежно від віку дитини. Це особливо важливо, оскільки педіатричне дозування залежить від віку та/або маси тіла. Вибір лікарської форми, що відповідає віку, є важливим для забезпечення точного дозування та безпечного застосування, наприклад, уникнення необхідності розділяти або подрібнювати таблетки, надмірного вживання рідини або ризику задухи.Щоб запобігти самолікуванню дітей батьками або опікунами без консультації з лікарем чи фармацевтом, що може загрожувати здоров'ю або життю дітей, пропонується не дозволяти продаж лікарських засобів, призначених для дітей віком до 12 років, поза аптеками. До населення віком до 12 років належать новонароджені, немовлята, діти ясельного віку та діти шкільного віку, і воно вважається особливо вразливим через певні фізіологічні характеристики, які можуть впливати на прогресування захворювання, фармакокінетику та фармакодинаміку лікарських засобів. Історично склалося так, що дітей віком від 12 років зазвичай лікують дозами, подібними до тих, що використовуються для дорослих. Таким чином, обмеження доступу до лікарських засобів, призначених для дітей віком до 12 років, має на меті забезпечити безпечне використання лікарських засобів у високочутливій популяції.Крім того, пропонується не дозволяти продаж лікарських засобів, що містять етанол, у роздрібних торгових точках, оскільки такі продукти схильні до зловживання, і тому їх доступність має бути обмежена.Також передбачається, що в сільській місцевості з населенням менше 3000 мешканців, де немає аптек, мешканці будуть забезпечуватися лікарськими засобами через заклади первинної медико-санітарної допомоги, розташовані в цих сільських районах. Аптеки, які уклали договори на постачання із закладами первинної медико-санітарної допомоги, забезпечують постачання ліків, і в більшості випадків функцію видачі ліків виконує медсестра.Крім того, у Литві можна придбати як рецептурні (включаючи ті, що відшкодовуються), так і безрецептурні лікарські засоби дистанційно, з доставкою за адресою, вказаною пацієнтом. Винятки стосуються наркотичних лікарських засобів, ліків, приготованих власноруч, та ліків, що відпускаються на ім'я пацієнта.

Якщо так, то які були основні результати?Спеціальних досліджень не проводилося. Однак, під час легалізації можливості дозволити продаж ліків поза аптеками, було проаналізовано досвід інших країн, наприклад, Польщі.

Під час прийняття регуляторних рішень проводяться оцінки впливу. Крім того, соціальні партнери заздалегідь інформуються про проекти нормативно-правових актів та мають можливість надати свої оцінки, визначити потенційні ризики, а також подати коментарі та пропозиції.

Якщо так, то які основні аргументи за і проти?Наразі правова база перебуває на стадії перегляду, і пропонується оновити перелік активних речовин, щоб забезпечити його актуальність. Крім того, пропонується дозволити продаж лікарських засобів через самообслуговування, тоді як згідно з чинним регулюванням клієнт повинен замовляти продукт у працівника роздрібної торгівлі. Такий підхід зустрічає опір фармацевтам, які не підтримують цю концепцію з професійної точки зору. З точки зору конкуренції, слід також зазначити, що кількість лікарських засобів, що наразі продаються в роздрібних торгових точках, дуже мала порівняно з обсягами, що продаються в аптеках.